Чи по зубах Зубівка полтавським рейдерам?

У вербну неділю  у селі Зубівка Миргородського району було не до свята. Власники земельних паїв зібралися разом, щоб вже вкотре спробувати вирішити, без перебільшення, долю самого села. Справа в конфлікті, який виник між місцевим фермером Анатолієм Татарчуком та підприємством “Зоря-Агро”. Триває він уже не перший місяць, але зараз загострився як ніколи – адже всі сусідні поля вже засіяні, а ось більшість ланів у Зубівці – ні. Справа ледь не доходила до бійок: з одного боку приватні охоронці та бізнесмени з обласного центру, з іншого – селяни.

Чітко “відкатана” схема рейдерської атаки

Уже при перших спробах розібратися  в суті конфлікту виникає стійка думка – все, що відбувається, має ознаки чітко спланованої, давно, як кажуть, “відкатаної” рейдерської схеми. Про це говорить і голова громадської організації “Нова хвиля”, активіст Антирейдерського союзу Іван Куян, якого селяни запросили допомогти в їхніх бідах:
–  Протягом останнього тижня я тільки те й робив, що зустрічаюся з різними сторонами конфлікту та збираю документи,  –  розповідає Іван Устимович. – З того, що я зараз вивчив, роблю для себе чіткий висновок – права на використання землі, навколо якої йде суперечка, належать приватному фермеру Татарчуку. Однак певні структури (хто за ними стоїть – має визначити слідство, та є ознаки, що це один з відомих полтавських банків), говорячи мовою рейдерів, “кинули” Татарчука та брутально захопили вирощений ним минулорічний урожай, а тепер намагаються зашкодити сіяти виділені Татарчукові сільрадою та передані пайщиками поля. Яким чином? Та за давно “відкатаною” схемою, використовуючи і  сумнівні судові рішення, і недійсні договори з селянами, і звичайну нахабність.
З чого ж, власне кажучи, почався конфлікт? Минулого року приватне підприємство “Зоря-2005”, засновником та керівником якого був Анатолій Татарчук, взяло в одному з полтавських банків кредит у розмірі 1 млн. 200 тис. грн. Справа на селі звичайна – нині без кредитування існування фермерства просто неможливе. Під кредит було заставлено майно підприємства та майбутній урожай, який оцінювався згідно зі стандартними розрахунками приблизно у 3 млн. грн. Однак з певних причин А.Татарчук не зміг вчасно повернути кредит, так як банк не дочекавшись терміну повернення кредиту (з 01.09.2007 до 01.12.2007 року) захопив підприємство 26.06.2007 року. Прикро, звичайно, але не трагічно – вартість зібраного урожаю цілком і кредит з відсотками покривала, і давала можливість повністю розрахуватися з пайщиками.

Де поділися понад дві тисячі тонн зерна?

Але не так сталося, як гадалося. Банк забрав  і майно підприємства, і повністю весь врожай!
- Вивезли манівцями, як злодії, - обурювалися селяни на своїх зборах 20 квітня.
- Якщо виникла проблема боргу, - розповідає зубівська землевпорядниця Наталя Оленич, - то чому було не взяти своїх обліковців, наших, разом обрахувати врожай, взяти з нього те, що заборгував Татарчук? Чому забрали все?
Невже справді вартість всього урожаю не покривала суми заборгованості? Наш кореспондент дізнався про середні показники урожайності по району. З райдержадміністрації повідомили, що вони становили 29 центнерів зернових з гектару. А один з найстарших мешканців Зубівки Микола Гриненко переконаний, що урожай у Татарчука був ще більший:
- Я, щойно колоски налилися, ходив у поле, розминав їх, рахував зернята. І коли вже достигло, теж  ходив, дивився. По 51, по 52 зернини у колоску. А це, спитайте  у будь-кого, урожай великий. Я думаю, що там до 40 центнерів з гектару було. Та хай навіть 30, як в районі кажуть, але ж не 21!
А цифру 21 центнер з гектару заявили саме “вибивачі боргу”.  І, як переконані селяни, просто-таки  вкрали з кожного гектару (а всього зернові було зібрано з 275 гектарів!) по 8-9 цен. пшениці. Чи може цей факт не обурювати пайщиків – людей, яким належить земля?

Підписи шляхом шантажу?

Однак на цьому біди селян не закінчилися. Адже вони хотіли отримати свою частку з урожаю. Нові власники “Зорі-2005” нібито й не відмовлялися, однак робили це за однієї умови – якщо селяни підпишуть договори оренди паїв з ТОВ «Зоря -   Агро» с. Солонці.
- Шантажем вибивали ці підписи! – сердито заявляє Микола Гриненко. – Так і напишіть – “шантажем”!
І його слова в один голос підтверджують інші власники паїв. До того ж зауважують, що видавали на паї не промислове зерно, яке було зібране, а фуражне,  ціна якого значно нижча. Ото ж і виходить, що шляхом тиску на селян їх примусили  підписати нові договори і таким чином позбавили Татарчука не лише зібраного врожаю, але й можливості  сіяти наступного року. І це все з метою повернути заборговані 1,2 млн. гривень?
- Ні, плани рейдерів від початку були спрямовані на те, щоб закріпися на зубівських землях, - вважає один з лідерів “Нової хвилі” Валерій Заєць. – Але нові договори з селянами є дуже сумнівні з точки зору законності. Справа в тому, що досі офіційно зареєстрованими в райдержадміністрації є ті, що пайщики укладали з Татарчуком і це підтверджує лист з РДА. А оскільки нові договори реєстрації не пройшли, то нові господарі ТОВ  «Зоря – Агро» просто не мають право здійснювати будь-які роботи на землі.
Категорично проти того, щоб на їхній землі господарювали нові “хазяї”,  і самі селяни. Власники землі на зборах 20 квітня одностайно висловили свою довіру фермеру Татарчуку і жоден з них не захотів, щоб його землю обробляли ті, кого називали рейдерами. Валерія Орловського, який називає себе новим директором “Зорі-2005” та був присутній на зборах, ніхто й слухати особливо не хотів. Хоч той і пробував аргументувати свої права обробляти землю, вирощувати і збирати урожай. Слід зауважити, що на відміну від толерантного Анатолія Татарчука Валерій Орловський неодноразово дозволяв собі прямо ображати фермера, називав його злодієм. Подібні закиди селяни сприймали однозначно:  мовляв, злодій якраз той, хто найголосніше “тримай злодія!” кричить.
А тому й рішення селян було однозначним – сіяти повинен Татарчук. Такою була резолюція зборів, з цим зубівчани  звернулися у листах до губернатора, Президента та Прем’єр-міністра...

Післямова

... Хоча суперечки навколо зубівської землі тривають у судах і досі, є все ж таки тверда надія, що вирішені вони будуть саме на користь селян, а не рейдерів, переконаний І.Куян.
- Під час зборів Анатолій Татарчук згадав дуже мудру приказку – “закон  –  як дишло, як повернув, так і вийшло”. Справді, в усій Україні рейдери використовують лазівки в законах, суперечності, завдяки яким отримують можливість зробити зручні для них судові рішення та захоплювати чуже майно. Однак не слід забувати про те, що, окрім букви закону, є ще й таке поняття, як верховенство права, яке закріплене Конституцією. І стосовно ситуації в Зубівці саме верховенство права діє напряму і священно – земля належить тільки селянам і нікому іншому. І лише вони, і ніхто інший мають вирішувати, хто і що може з нею робити.

P.S. Під час зборів селяни неодноразово називали в якості зацікавленої сторони у конфлікті один з полтавських комерційних банків. В.Орловський подібний зв’язок заперечував. Втім, на зборах був присутній директор одного з департаментів згадуваного банку К. Від будь-яких коментарів для преси директор департаменту категорично відмовився.