|
«В голове моей опилки – не беда!»
Пару недель назад на сайте Ивано-Франковской областной госадминистрации появилось сообщение о состоявшемся совещании с участием президента, на котором ему была продемонстрирована «унікальна установка з використанням місцевих альтернативних джерел енергії». И хотя на совещание были согнаны все губернаторы, в результате получился банальный фарс. «Уникальность» оказалась обычным дедовским котлом с поддувалом и теплоносителем. Котел работает на древесных опилках и оснащен манометром для измерения давления воды. После «презентации» президент молча сел за руль машины ивано-франковского губернатора, и они укатили. Гости постояли-постояли и разъехались, но фарс получил широкую огласку («Если на Майдан, то с вилами», «2000», № 10, 6.03.2009). Когда опилки в голове у Вини Пуха – это нормально. Когда же опилки в голове у чиновничьей рати – это уже национальная трагедия. Что же заставило высокопоставленных очковтирателей выставить себя на посмешище? «Топливная горячка». Эта модная болезнь захлестнула государственные администрации сразу же после окончания «газовой войны» президента и «премьерки», завершившейся поражением Украины. Сегодня мы покупаем импортный природный газ дороже, чем многие европейские страны. Вот и брошен был клич о переходе на альтернативные виды энергии. Президент решил топить опилками, «премьерка» - соломой. А поскольку ситуация с поставками газа в Украину в один прекрасный момент может быть скалькирована на поставки нефти, то сегодня мыслящие люди задумались над производством альтернативного автомобильного топлива.
|
|
Информация к размышлению
12 марта мы с журналистом посетили государственное предприятие «Лохвицкий спиртовой комбинат» и встретились с и.о. генерального директора Олегом Недомовным. Итогом встречи стала статья «Какие осложнения дает «белая горячка?». В ней рассказывалось о непростых отношениях между людьми, причастными к организации производства в Украине биотоплива Био-100. Эта тема вызвала у меня интерес тем, что за всеми персонажами, за всеми «физическими и юридическими лицами», не умеющими говорить на одном языке, за «государственными предприятиями», на 100% соответствующими своему несовершенному государству, - за всем этим стоят человеческие судьбы. Сказанное Олегом Недомовным можно схематически обозначить следующим образом:
Хороший спиртовой комбинат вышел на финишную прямую и буквально на днях выпустит первую промышленную партию «чудо-топлива» при помощи уникальной установки. Но нашлись некие плохие люди из ЗАО «Эко-Энергия», которые, зная об уникальной установке, предъявили на нее имущественные права, причем сделали это вполне законным способом – через суд. «Эко-Энергия» планирует выпускать БИО-100 своими силами на Будыльском заводе, не имея на то лицензии. Хороший спиртовой комбинат при поддержке еще лучшей компании «Энергетические биосистемы» приветливо говорит «экоэнергетикам»: «А ось вам!» и т.д.
|
|
Звернення Звертається до Вас, шановний Іван Устимович, трудовий колектив Державного підприємства «Лохвицький спиртовий комбінат». На даний час на підприємстві працює 348 чоловік. Ми стурбовані і обурені діями державних структур та їх представниками, які повинні відстоювати права та інтереси державних підприємств від зазіхань приватного бізнесу. Але нажаль все відбувається навпаки.
|
|
Прес - Реліз Першого Всеукраїнського З’їзду представників малого та середнього бізнесу 31.01.2009 р. в Українському домі (м. Київ) відбувся Перший Всеукраїнський З’їзд представників малого та середнього бізнесу. На з’їзді були присутні більш ніж 640 делегатів з усіх регіонів України. Організатором акції виступив Національний комітет порятунку бізнесу, створений за ініціативою приватних підприємців та громадських організацій підприємців різних галузей: Антирейдерський союз підприємців України; Асоціація перевізників України; Незалежні профспілки підприємців України та інші.
Полтавщину та м. Кременчук представляли: Обласна ПС «Незалежна профспілка підприємців Полтавської області» (м. Кременчук); ГО «Нова хвиля» (м. Кременчук); ГО «Спілка власників землі» ( м. Полтава).
|
|
12 августа 2008 года в Полтаве было проведено пикетирование центрального офиса Акционерного банка «Полтава банк», в котором приняли участие представители крестьянских хозяйств Полтавщины, активисты Кременчугской общественной организации «Нова хвиля», Кременчугской общественной организации «Антикриминальный выбор», Антирейдерского союза предпринимателей Украины, Антирейдерского фронта Украины, а также Кременчугского «Наддніпрянського козацтва». Под звуки сирен и бой барабанов участники пикета выстроились напротив офиса и стали вызывать рейдеров, скрывающихся за вывеской АБ «Полтава банк». На плакатах лозунги, созвучные нашей эпохе: «Ні – банкірам-загарбникам!», «Коли ви нажретеся?», «Закон, АУ!!!», «Лохвицький район: Ні рейдерству!», «Гадяцький район: Некрасов, навіщо «кинув» земляків?», «Вкладники «Полтава банку»! Ваші відсотки – це наші сльози!» и другие. Кстати, основателями АБ «Полтава банк» являются отец и сын Некрасовы – Александр Васильевич и Константин Александрович.
|
|
У Полтаві відбулася акція протесту під гаслом "Ні - рейдерам на Полтавщині!". У мітингах, які проходили під стінами головного офісу "Полтава-банку" та облдержадміністрації? взяли участь селяни Миргородського, Гадяцького та Лохвицького районів. "Коли ж ви нажретеся?!", "Вкладники "Полтава-банку"! Ваші відсотки - то наші сльози" - це лише деякі з гасел, що їх тримали під супроводом барабанного бою учасники мітингу. Які вимоги протестувальників і чому вони були спрямовані проти "Полтава-банку" ми запитали в організатора акції, голови кременчуцької громадської організації "Нова хвиля" та представника Антирейдерського союзу підприємців України Івана Куяна.
|
Рейдерське захоплення землі у Лохвицькому районі, або “Полтава банк” полюбляє солоденькеПропонуємо вашій увазі ще одну схему рейдерських захоплень, яка була “відпрацьована” вже в Лохвицькому районі. Типова схема захоплення землі за допомогою колишнього директора1. Ведеться пошук підприємства, яке щойно пройшло етап переоформлення (зміна засновників, власників тощо). 2. Ведеться пошук та “обробка” незадоволених осіб серед одного з засновників. 3. “Обробка” за допомогою одного з власників особи, яка очолювала підприємство до реформування. 4. Колишній керівник оскаржує рішення про своє звільнення, організовується відповідне рішення суду, керівник отримує доступ до бланків і печатки. 5. Поки нові основні власники підприємства шукають правди у судах, “відновлений” на посаді директор проводить ряд дій на користь рейдера.
|
|
Як “Полтава банк” взявся “господарювати” у Гадяцькому районі і що з того вийшло, або “Процес про сорок мільйонів” У трьох селях Гадяцького району “Полтава банк” просто знищив місцеві сільськогосподарські підприємства. У 1999 році Президент України Л.Кучма підписав Розпорядження, згідно якого колективні сільськогосподарські підприємства підлягали реорганізації. Наступного, 2000 року у села Середняки, Тепле та Розбишівка прийшла провести “реорганізацію” місцевих сільгосппідприємств агрофірма “Полтава”, до створення якої причетний “Полтава банк”. Завданням агрофірми було інвестувати значні кошти (в тому числі і державні) у реформування розпайованих колективних сільськогосподарських підприємств. Однак жодних інвестицій господарства так і не дочекалися.
|
|
Рейдерське захоплення землі у Миргородському районі У 2007 році у Миргородському районі почався конфлікт між місцевим фермерським господарством, який очолював Анатолій Татарчук та “Полтава банком”. Суть конфлікту полягала в тому, щоб за чітко відпрацьованою схемою позбавити Татарчука його господарства, відібрати вирощений урожай та забезпечити доступ до пайових земель Зубівської сільської ради, де, власне, і відбувалися події. Для початку розглянемо схему роботи рейдерів, за якою працювали “банкіри”.
|
Збір урожаю загрожує обернутися кровопролиттям Навесні “Новини Полтавщини” вже повідомляли про земельний конфлікт, що виник на території Зубівської сільської ради Миргородського району (див. “Чи по зубах Зубівка полтавським рейдерам?”). Нагадаємо, що суперечка сталася між підприємством “Зоря-Агро” та місцевим фермером Анатолієм Татарчуком. Скориставшись сумнівною заборгованістю фермера перед “Полтава-банком”, структури, які, за деякими даними пов’язані з цією фінансовою установою, зуміли минулого року забрати урожай, вирощений Татарчуком. До речі, вартість урожаю у кілька разів перевищувала суму нібито заборгованих Татарчуком банку грошей за кредитом. Власники та керівники “Зоря-Агро” також почали схиляти селян-пайщиків до розірвання договорів оренди їхньої землі з Татарчуком та переукласти вже з ними. Як повідомляли мешканці села журналістам, підписання договору з “Зоря-Агро” було умовою, що тільки в такому разі вони отримають свою частку від забраного у фермера урожаю. |
|
|