Дві історії з життя «хазяїна» Машівського району
Вступ
Те, що я буду намагатися викласти в цій статті, на жаль трапляється в нашій Неньки – Україні, останнім часом все частіше і частіше.
Іноді вдається, за допомогою газети, звернути увагу громадськості на тих, для кого Закони України не існують. Іноді після газетних публікацій у Прокуратури «раптово відкриваються очі». Іноді Правда все ж бере верх над Грошами. Це «іноді» трапляється не часто, але надія змушує братися за перо.
Після того як до нас звернувся підприємець з Карлівського району Володимир Шостак, який прямо «відрізав»: «В Машівському районі влада відсутня, процвітає корупція, «кумівство», та бездушність чиновників», ми мали всі підстави йому не повірити. Судіть самі - вісімнадцять років Незалежності, працюють всі гілки Влади, зовні все в Машівському районі добре, але такі заяви лунають не кожен день, як кажуть в народі: «Хохол не повірить - поки не провірить».
Вже три роки мені, як представнику « Антирейдерського Союзу підприємців України» в Полтавській області, приходиться займатися проблемами не тільки «кризисних» підприємств, але і допомагати звичайним мешканцям області. Разом з представниками ГО «Громадський комітет з боротьбі з організованою злочинністю та корупцією» в місті Полтава, Володимиром Момотом та Сергієм Тимошенком ми вирушили в Машівський район. Для того, щоб об’єктивно розібратися в ситуації, роботу було розпочато з села Ланна, звідки родом Володимир Шостак. Зустрічались з односельцями, заходили в сільську Раду, поспілкувалися з керівником найбільшого в районі підприємства ВАТ «Ланнівський цукровий комбінат» Тимоха О.Ф. і тільки після цього розпочали перевірку фактів викладених у зверненні.
Історія перша – приватна
Бізнесом Володимир Вікторович розпочав займатися в 1993 році, організувавши в інші регіони України постачання згущеного молока. Це сьогодні його опоненти відразливо кривляться – «барига, перекупщик», але панове, а хто вам-то не давав цим займатись. Молоко – воно і в Африці молоко. Майже 10 років відрядження за відрядженням, тисячі кілометрів за кермом і досить, так і життя пройде.
В 2003 році В.Шостак очолив сільськогосподарське підприємство «Батьківщина» в селі Климівка, Карлівського району. На той час Климівка була чи не єдине село де трохи збереглося поголів’я великої рогатої худоби, свиней. Та і люди працьовиті виявилися, до речі вже до 2008 року поголів’я свиней збільшилось в п’ять разів! Якщо в 2003 році на рахунку ТОВ «Батьківщина» майже грошей не було, то через п’ять років на рахунку було вже більше як два мільйона гривень. «Вважаю, що за цей період з 2003 до 30 червня 2008 року я пропрацював на користь людей, які довірили мені матеріальні цінності, оренду своєї землі, техніку. Своєчасно розраховувався з державними і приватними організаціями, працівниками, селяни без затримок отримували оплату оренди земельних паїв», - пише в своєму зверненні Володимир Шостак на ім’я представника «Комітету Антирейдерів України» в Полтавській області. Біда прийшла,звідки її не чекали. В грудні 2008 році до Шостака звернулися, директор ТОВ «Лан» Б.М. Дрібний та головний бухгалтер А.В. Щербань з проханням профінансувати їхнє господарство, яке знаходиться в селі Селещина Машівського району. І карлівський підприємець, на жаль, допустив велику помилку. Мабуть забув він пісеньку бабусі Шапокляк з мультфільму свого дитинства.
«Кто людям помогает, тот время тратит зря –
Хорошими делами прославиться нельзя!»
Очоливши збанкрутіле господарство, отримавши довіреності від співвласників Володимир Шостак почав з того, що провів бухгалтерський облік, заплатив заборгованість по бюджету, кредит у банк, пайовикам за 2008 рік, а також борги по заробітній платі. Усього більше 500 тисяч гривен. Звідки мені відомо? Спасибі головному бухгалтеру, успіла показати платіжні відомості, бо наступного дня прокуратура району «успішно» їх вилучила і героїчно протримала два місяця - це тоді коли на току лежало зерно під реалізацію. Борги у ТОВ «Лан» є – документації нема! Для прокурора стаття: «Перешкоджання ведення господарської діяльності, а саме ТОВ «Лан». Квіточки закінчилися – прийшла пора ягідок. В червні місяці звернувся до В. Шостака місцевий підприємець засновник ТОВ «ЛОС» Прокопенко О.І. з пропозицією купити вже в нього вже без боргів ТОВ «Лан», оцінивши його правда по своєму «правильно». Шостак зрозумів, але не повірив – директором йому не бути і вкладених грошей йому мабуть ніхто не збирається повертати, але відповів категорично – НІ !
«Тимур і його командос» – по машівські !
В тому ж червні в Машівський районний суд звернувся невідомий з заявою про розірвання договорів оренди ТОВ «Лан», в. о директора якого в той момент являвся В.Шостак. Злі машівські язики стверджують, що заяву організував сам служитель Феміди з районного суду, який вирішив накрити мокрим рядном успішного підприємця. Команду розпочати полювання, поки ми можемо тільки догадуватися від кого, на карлівського підприємця була отримана. Полювання розпочалося !
Для початку розпочалася череда судових засідань. 31 липня 2009 року Машівський районний суд розглянув заяву співвласників ТОВ «Лан» Миколи Родинки та Олександра Малісевича, (запам’ятайте ці прізвища), в якій вимагалося скасувати свої довіреності видані В.В. Шостак (про 500 тисяч виплачених боргів ЇХНЬОГО рідного підприємства було забуто), та визнати Б.М. Дрібного не дієздатним керувати ТОВ «Лан» і це притому що їхня частка складає рівно 50%. Дива да і тільки. Для чогось вимагають у високого суду, витребувати трудову книгу В. Шостак з записом, що він прийнятий в ТОВ «Лан» на посаду заступника директора. Мабуть збиралися її з’їсти: нема трудової книги – нема людини.
Суд частково задовольнив позов Миколи Родинки та Олександра Малісевича (Да здравствует Машевский суд – самый гуманный суд в мире, после Печерского в Киеве) . Шостаку заборонили проводити господарську діяльність від імені ТОВ «Лан», але трудову книгу В.Шостака з’їсти не дозволили.
Паралельно, не дочекавшись рішення суду, районна прокуратура (прокурор О.Гладченко) відкриває кримінальну справу на директора ТОВ «Лан» Б.М. Дрібного. В оселі В. Шостак було проведено ОБШУК, було вилучено документи, які Б. Дрібний віддав на зберігання Шостаку. Не обійшли обшуком і оселю головного бухгалтера. В атаку знову іде О. Малісевич. В міліції з’являється його заява про викрадення печатки ТОВ «Лан», звинуватив в цьому Шостак, який в свою чергу, від гріха подалі, наступного дня сам приніс її в райвідділ. До Шостака, як заступника директора, вона знову повернулася через ПІВТОРА МІСЯЦЯ !!! (Закон – АУ !)
А цей час схвильовані пайовики, в більшості люди похилого віку, дивлячись на цей безлад розпочали осаду контори, щоб отримати розрахунок за оренду своїх паїв.
«Люди сварилися, ходили від контори то току, вагової і назад» - з радістю писала місцева газета. За словами депутата місцевої Ради Анатолія Шепеті, тільки під вечір почали видавати невіяну пшеницю… Не обійшлося і без інциденту: підприємець із Карлівки – Володимир Шостак натикав депутатові дуль, та погрожував підпалити пшеницю».
Зверніть увагу: саме депутат селищної Ради виявляв найбільшу активність, виконуючи роль провокатора, наводячи селян на Шостака. Але ж знав напевно, що робота ТОВ «Лан» заблокована рішенням суду, що невіяне зерно Шостак відпускав не від хорошого життя, бо заїзд на вагову для його транспорту був заборонений, але команда отримана – виконувати потрібно, та і приміщення які були куплені за копійки в 2004-2005 р.р у колишніх керівників ТОВ ім. Гоголя, а зараз засновників ТОВ «Лан» М. Родинка та О. Малісевича (опонентів В. Шостака) ну ніяк незабути. Тут вже не тільки дулю захочеш провокатору під ніс всунути…
Виникає питання: А чому це, цікаво знати, засновник ТОВ «ЛОС» - Прокопенко О.І. не почав зазіхатись на холдинги «Чиста криниця», «Агро – Альянс», «Фрамко», грошей замало??? Страшно??? Знав напевно, що проти «Тімура і його командос», Шостаку не встояти, а поле з кукурудзою, 140 гектарів, (оренду якої заплатив Шостак) і яку він краде у ТОВ «Лан» вже на протязі трьох останніх років збере сам. Гроші на хабарі повинні бути в достатній кількості, на черзі вже є наступна жертва. Коли стаття майже була написана нам повідомили, Олександр Іванович , прикупивши Б. Дрібного і ввівши в оману Шостака, зібрав рекордний врожай з поля ТОВ «Лан».
Збитки Шостака за один день – 42 тисячі гривен і трішечки не дотягнув до нової кримінальної справи, сьомої за останні три місяця.
Майже за три тижні журналістського розслідування в Карлівському та Машівському районах, зустрівшись майже з усіма учасниками цього конфлікту, крім засновника ТОВ «ЛОС» - Прокопенко О.І., прийшов до висновку, що влада у Машівському районі є, але «ніяка».
Голова Машівської районної адміністрації Віктор Сотніков зі своїми заступниками поки не були помічені в прямих зв’язках з Прокопенко О.І., але міг би він своєю владою покарати Державного регістратора Замкового М.О. про якого йому доповідали. Пан Державний регістратор примудрився прийняти і зробив нову перереєструвати ТОВ «Лан» з грубими порушеннями Закону: а) в новій печатці підприємства ТОВ «Лан», в слові «відповідальністю» літера О відсутня (не додивився місцевий «умілець» на прізвисько Мальований, старість не радість), б) маючи на руках протокол зборів двох засновників, М. Родинка та О. Малісевича , а це рівно 50 % ,новий Генеральний директор ТОВ «Лан» Шепетя А.Л. так спішив впасти в кресло керівника, що потім до генерала в Полтаву їхати прийшлося, на начальника РВ скаржитися, який насмілився карну справу на нього відкрити і зі слів Шепеті А.Л.: «Заважає працювати «порядним» людям в Машівському районі» .
А що ж Прокопенко О.І.? Та нічого ! Схема на ТОВ «Лан» пройшла випробування успішно, договори з пайовиками через суди розірвані на користь ТОВ «ЛОС», борги віддавати В. Шостак нічим, бо поля пусті, інші два засновника і 50 % майже лежать в кишені. Грошенята, з вкраденої в них же кукурудзи, для того щоб поставити останню крапку в цій справі МАЄ !
Дуже не хотілося мені в статті торкатися теми політики, але особисте бачення проблем прокопенків в цілому і пов’язані вони з політичним станом на Україні, а саме: травень 2010 року, перевибори в місцеві Ради, вік критичний, часу залишилось обмаль, треба поспішати …
Історія друга – державна і мабуть не остання…
Реакція на стресові фактори.
Ми сидимо в кабінеті начальника Полтавського обласного центру експертизи сортів рослин Григорія Миколайовича Дудника. Ми – це заступник начальника Олександр Григорович Дудник, заступник начальника по фінансовому забезпеченню Ніна Іванівна Суворова, представники ї громадської організації «Громадський комітет по боротьбі з організованою злочинністю та корупцією» в місті Полтава Володимир Момот, Сергій Тимошенко і я .
На жаль, хазяїн кабінету відсутній, знаходиться в обласній лікарні – серце не витримало. Стресові фактори будь-кого доведуть – будь-то озимі, будь-то людина, та й ще як ця людина керівник трудового колективу. А стресових факторів Григорію Миколайовичу, якщо судити по наданим нам документам для ознайомлення, прийшлося пережити немало.
З розповіді Ніни Іванівні:
Наші біди розпочалися після того, як в кінці 2006 року наказом Держслужби по охороні прав на сорти рослин нам заборонили будь які відносини з фізичними особами, а у нас були в оренді земельні паї місцевих жителів, усього 330 гектарів. Рішення київського керівництва довели до людей. Люди зібрали збори і кажуть: «Ми нікуди йти не хочемо, ми до вас привикли!». Тоді ж і виникла ідея створити приватне підприємство.
ПП «Сорт-плюс» було організовано в лютому 2007 року, а вже в травні у нас почалися перевірки, які тривають і до цього часу. Інтерес всіх перевіряючи зводився до одного питання: взаємовідносини Центра і ПП «Сорт-плюс».
Ніна Іванівна просить пробачення і розкладає на столі папери, які в неї пронумеровані і так 2007-2008
Травень-червень шостий відділ УВС області Космач В.С. – три перевірки.
Двічі провіряли з обласного СБУ Нагірний Ю.О.
Обласний УБОЗ Баштовий В.В., разом з представником обласного КРУ.
Не один перевіряючий «акта перевірки не залишив».
Поки Ніна Іванівна готує документи, які потім нам віддасть. Я беру реєстр перевірок за 2009 рік і іду на вулицю перекурити з Олександром Григоровичем та поспілкуватися без диктофона.
За весь час нашої бесіди в кабінеті ми, всі учасники зустрічі, стримували себе назвати прізвище людини, яка заварила цю катавасію і що спонукало його це робити.
Відповідь і причину я отримав: Істинний винуватець всіх цих подій в Центрі – це наш заочно знайомий О.І.Прокопенко, місцевий « хазяїн» нового життя Ново – Тагамлицької землі і її окраїн. Виявляється, всі півтора десятків перевірок за два роки – це його рук справи. А визвано ці перевірки були тим, що після того, як були розірвані договори оренди полтавським Держекспертцентром з пайовиками, які після цього підписали нові договори з ПП «Сорт-Плюс». Прокопенко дуже «розсердився».
В приватній розмові з начальником Держекспертцентру Григорієм Дудником він заявив, що «доведе його перевірками, звільнить з роботи, заволодіє Держекспертцентром і ПП «Сорт-плюс», забере землю і все майно. А тебе неслухняного , який не захотів землю віддати з торбою посвіту пущу». Ось так знай наших!
Повернувшись в кабінет я попрохав Ніну Іванівну надати мені всі - всі копії документів, які стосуються перевірок, щоб з нашим юристом в спокійній обстановці все обмізкувати.
Ціль усіх перевірок ми вже знаємо, тому я тільки перерахую прізвища і звідки вони прибували, але одну з останніх перевірок опишу яка вона була. Тримайтесь починаю: Прокуратура одночасно – з обласної Глушко С.В., з районної сам пан прокурор О. Гладченко, перевірили пообіцяли : «Сьогодні не знайшли – завтра знайдемо». 05 травня постанова на перевірку підписана першим заступником прокурора області, старшим радником юстиції Кириченко, перевіряючий навіть не представлявся; головний ревізор КРУ району Орищенко К.В.; обласний УБОЗ; знову КРУ, але вже обласне; районна прокуратура; районний куратор від обласного СБУ; ВБЕЗ області і районну.
Пальців перерахувати не вистачить.
Ну нічого не бере «клятого» Г.М. Дудника. Що ж робити ? Бере Олександр Іванович якийсь шифрований документ в обласній прокуратурі, чималеньку валізу і на Київ, на прийом до самого головного начальника Г.М. Дудника - Хаджіматова Валерія Атабековича, скаржитися на непокірного його підлеглого . А тепер наберіться терпіння, буду цитувати деякі висновки акта перевірки київської комісії, яка приїхала на прохання О. Прокопенко.
Перевірка приїхала якось дивно, - розповіла очевидець Н.І. Суворова, - Спочатку перевіряючи завітали в обласну прокуратуру, чому саме прокуратура, привіз її і здалеку показав на контору один із раніше перевіряючи Ландар, цю процедуру «наводки» бачили робітники Центру. І знову все почалося з перевірки взаємовідносин з ПП «Сорт-плюс». Комісія з трьох чиновників дві неділі щось писала не виходячи з кабінету, хоча один з комісії вже на другий день десь завіявся і більше його не бачили (може мав крихту совісті). А тепер - висновок комісії, і що було далі. Фактична врожайність склала 35 центнерів з гектара, але ж приїхали «науковці», написали і вказали: «Потрібно було зібрати 80 центнерів з гектара». Помножили «врожайність» на 100 га – отримали «вал». Суворо вказали , що ціна 800-900 гривен за тону неправильно, треба було реалізовувати, як «еліту» - по 2200-2500 грн. за тону ! В підсумку в акті вказали цікаву суму: недостає 3 мільйона 780 тисяч гривен !
А це може означати, що Г.М. Дудник: а) вкрав собі; б) вкрав онукам; в)сину купив квартиру в Києві і «Мерседеса»; г)для жінки купив маєток на Канарах; д) побудував в Полтаві триповерховий будинок.
За що Дудника Г.М. треба: а) розстріляти; б) довічно ув’язнити в буцегарні; в) позбавити пенсії.
Ви, як і я, помилилися, не один із варіантів не підійшов. Викликали Григорія Миколайовича в Київ для вирішення організаційних питань, Хаджіматов Валерій Атибекович – мабуть «порядна» людина на зустрічі присутній не був, а заступник начальника з гусарським прізвищем Поєдинок, запропонував Дуднику звільнитись з посади, або… Повернувся Григорій Миколайович з Києва, а зранку, на другий день, відвіз його Дудник-молодший до Полтаву в лікарню - серцевий напад. Побував я у лікарні, провідував Дудника – старшого, не дуже хотілося тривожити хворого, але він сам розповів продовження, як звільняли його двома дивними наказами: не одному – є підпис, нема печатки, на іншому – навпаки. Пан Хаджіматов В. А. – безпосередній керівник Дудника Г.М., навіть не зателефонував, хоча ще влітку спілкувалися неодноразово, дякував за зразкове керівництво Центром – без коментарів.
Висновок: Важко дати оцінку подіям, що сталися в Машівському районі. Звичайно Машівський район – не сумнозвісний Голованіський, а пану Прокопенко далеко до нардепа Лозинського. Але безкарність яка існує сьогодні приведе його завтра на лаву підсудних… Сивий дідусь, з яким довелось поспілкуватись, про таких прокопенків казав: «З ними не треба сперечатись, їх треба – вибухівкою, разом з дорогою по якій вони крокують у своє майбутнє!». Ми поважаємо Закони України – дорогу підривати не збираємось, але поставити шлагбаум тотальній корупції постараємось! Як? Це вже інша історія…
Р.S. На превеликий жаль, Полтавські обласні ЗМІ відмовилися надрукувати цей матеріал, щоб мешканці в інших районах мали уяву, що час місцевих «уїзних князьків» ЗАКІНЧУЄТЬСЯ!
Ми звернулися в газету «Телеекспрес – ПЛЮС» м. Комсомольськ , яка на протязі останніх трьох років не зважаючи на тиск, друкувала наші матеріали! В 2008 році статтю з розслідуванням подій в Миргородському районі Полтавської області, яка була надрукована в цій газеті, отримали під стінами Верховної Ради близько двохсот депутатів. Результат – правда тоді перемогла!
Керівник ГО «Нова хвиля» м. Кременчук
Представник «Андирейдерського Союзу
підприємців України» в Полтавській області І. Куян
|