«Нам по……. -  за все заплочено»

(цитата з відповіді двох молодиків з Харкова, які привезли торгове обладнання в торгівельний павільйон на річковому вокзалі, що побудовано на трубах водопостачання)

«Незаконна» кулінарія, коли не право…діє

Сьогоднішні методи погодження розташування торгівельних об`єктів (малих архітектурних форм) більше нагадують не демократичні цінності законності, а диктаторські замашки. Немовби за характерним епізодом радянського кінофільму: «Бажаєш Кавказ подарю, ні Кавказ не дам, Сибір матимеш.» Здається саме за такою методикою визначали полтавські та кременчуцькі чиновники право на розташування у своїх містах торгівельних закладів малої архітектурної форми ТОВ «Кулиничи» з Харківської області.

Там вам готові приготувати гарячу здобу, продати солодощі і напої, але зовсім не готові діяти в законному полі, отримавши всі необхідні дозволи на розміщення своїх об`єктів, минаючи в обхід нормативні акти органів місцевого самоврядування. Якщо Закон для всіх один, то для чиновників, які дали згоду встановити мережу «Кулиничи» у Кременчуці і Полтаві та підприємців, що так «зацікавили владні органи», право є не юридичною складовою, а показником позиції сили плюс «широких можливостей» .

Виявляється Полтавську битву виграли… «Кулиничи», а далі пішли на Кременчук

М`яко кажучи, дещо аферними постають строки появи торгівельних об`єктів ТОВ «Кулиничи» на території Кременчука та Полтави. В обласному центрі їх вже діє більше 40 штук. Причому все було зроблено настільки «оперативно», в плані встановлення закритих торгівельних павільйонів, що залишається лише аплодувати ефективності роботи міських чиновників, активно пропихаючих смачну марку на полтавських теренах. Такого «сумління» від них навряд чи можна дочекатися в інших сферах, насамперед, коммунальної діяльності. З чого б це так?

Після виграної «Полтавської битви» зацікавлений бізнес пішов до Кременчука. Взагалі, варто сказати, що така поширена мережа торгівельних закладів є розповсюдженою в центральному та східному регіонах України. Проте мова зараз не про кулінарію і смакові пристрасті українців. Будемо дивитися насамперед у меню Закону.

Дійсно у Кременчуці вся кулуарна, або точніше – кулінарна, політика встановлення цих закритих торгівельних павільйонів тривала досить стрімко. В січні на сесії міської ради дві місцеві фізичні особи – підприємці та одна з будівельних фірм Кременчука отримали дозвіл на збір погоджувальних документів на 42 (сорок дві !) земельні ділянки на встановлення стаціонарних споруд – торгівельних павільйонів. Ще в затінку лежав сніг, кінець березня, а в різних куточках міста «стахановським» методом будувалися МАФи. До кінця травня 15 об’єктів були готові почати прцювати. Вже зібрані конструкції тільки по вулиці Московській переносили з місця на місце декілька разів (до речі і зараз фактичні адреси не відповідають документальним – ставимо, де захочемо). Вирогідно, що невпевненність картала кременчуцьких чиновників щоразу, як тільки спадала думка: «А може вдасться протягнути?» У свою чергу, міські депутати вперто розглядали питання малих архітектурних форм (МАФів) на сесіях міської ради. Навіть рішення прийняли про заборону роміщення МАФів, тільки цих рішень або ніхто не почув, або не захотів побачити. У підсумку мешканці, прилеглих до будівництва кіосків, будинків та цілий ряд стурбованих підприємців Кременчука звернувся із настійливим проханням забезпечити рівні умови на бізнесовій мапі міста – мовляв, одним заборонили, а іншим дали «зелене світло»?

«Дитячі» казуси високих посадовців

Та попри всі заяви правова нерівність не усунута. І схоже ніхто не збирається цього робити. А як ще пояснити, що у Кременчуці з 15 об’єктів під назвою «Кулиничи» більшу частину встановлено з порушенням щодо Постанови КМУ «Прорядку розміщення малих архітектурних форм для проведення підприємницької діяльності», ДБН 360-92 – 92** «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень» та без погодження з декількома надважливими структурами, що покликані на охорону безпеки городян та підтримання ладу на міській території. Зокрема у відповідях на запити до «Кременчугазу» встановлено, що з цим органом ніхто розташування цих торгівельних об’єктів не погоджував. СЕС, кременчуцькі пожежники та «Кременчукводоканал» вирішили пограти в мовчанку, за принципом всі лають, а караван все одно ж рухається «у потрібному напрямку». Далі ще цікавіше. В управлінні розвитку підприємництва, торгівлі, побуту та регуляторної політики міськвиконкому Кременчука повідомили, що вони ніякі дозволи на розміщення ТОВ «Кулиничів» за існуючими адресами не надавали. І це попри заяви про погодження, які озвучені головним архітектором Кременчука. Виявляється, у пані керівниці управління Людмили Жорняк зовсім інша думка про законність їхнього знаходження там.

За такого розкладу, ніяк по іншому, як юридичний казус або елементрану необізнаність не сприйняти відповідь заступника міського гололви Кременчука Ігоря Крикливця, який «оцінивши» всі аргументи по розміщенню торгоб`єктів «Кулиничи», видав яскравий підсумок відповіді на запит: «…Було направлено листа з попередженням про необхідність привести земельну ділянку у належний стан.» А що приводити, якщо дозволів на встановлення на цій, що по вулиці Першотравневій (район річкового вокзалу), і на інших ділянках як не було так і немає. Це скоріше нагадує старовинне українське прислів`я – і я не я, і хата не моя.

Причина ж всієї абсурдності ситуації, її неправової складової, полягає у кричущій невідповідності нормам Закону та порядку. Про що вести мову, коли один із об`єктів у центральній частині міста встановлено прямо на мережах водопостачання, а саме над колектором. Ще 5 таких же розташовано на місці проходження газових труб високого тиску! Інші аргументи просто зайві. Явно, що про безпеку цих районів міста ніхто із владної верхівки не подумав. «Закрили очі» одні, інші поставили і все: «А після нас, нехай розбираються наступні.»

Дивно, що позицію третейського судді у данному питанні наглядно зайняли місцеві правоохоронні та правонаглядові органи. На нашу думку, проблема самовільного розташування кіосків повинна дуже зацікавити Полтавського природоохоронного прокурора Денисаенка О.І. Адже земельні відносини – це його юрисдикція. А міський прокурор Павлійчук міг би перевірити, яким чином чиновники міськвиконкому не виконують своїх же рішень. Та й податкова інспекція і податкова поліція могли б звернути свій пронизливий погляд на те, куди ж дівається вся виручка з цих кіосків-примар, та чи сплачуються їх власниками податки. На всі вказані невідповідності встановлення торгівельних об`єктів на даний час існує дуже ліберальна позиція невтручання.

Звісно, ніхто не проти, коли у облаштованих належним чином торгівельних об`єктах кременчужани та полтавці матимуть змогу скуштувати гарячі здоби, солодощі, випити прохолодних напоїв у літню спеку. Це є безперечним правом городян та можливостю для підприємців запрпонувати свої послуги. Але останнім не варто забувати про право цивілізованої та законної конкуренції. Тому, мабуть не потрібно переходити на технології тіньових домовленостей та середньовічні методи «швидкого захоплення» території. Ця палиця має два боки і наступного разу може зачіпити того, хто її використовував.

P.S. На превеликий жаль поки компетентні контролюючі органи затягують надати конкретну відповідь на наши запити, ТОВ «Кулиничи», як колись їм це вдалося зробити в Полтаві, почали терміново отримувати «дозволи» на свої прцюючі торгівельні павільйони. 14 червня в місті Кременчуці відкрилося одразу 10 (десять) торгівельних павільйонів ТОВ «Кулиничи», «офіційні» дозволи станом на 25 червня отримали 5 (п’ять) торгівельних павільйонів, але тільки два мають правильну юридичну адресу, на трьох інших будівлі відсутні ……….. ! ! ! (далі буде)

Голова Комітету ПС

«Незалежна профспілка підприємців

Полтавської області»

Координатор ГО «Комітет по боротьбі

з організованою злочинністю та корупцією» І. Куян